Хід конем: чому Кабмін скасував приватизацію енергетики

Ігор Кононенко отримав в управління шість обленерго майже до кінця року.
Анонсований владою вихід держави з енергетичного сектора не відбувся: уряд переніс приватизаційні конкурси ще на рік. Алібі цього рішення бездоганно — відсутність цивілізованої законодавчої бази, на тлі якої виросла б ліквідність державної енергетики, а разом з нею і її приватизаційна вартість. Ламає цю легенду проста закономірність: зрушуючи продаж обленерго на невизначений термін, влада через коліно ламає плани реальних іноземних інвесторів, тим самим створюючи ідеальні умови для поглинання держкомпаній командою БПП на чолі з Ігорем Кононенко.
«Довелося відкласти оголошення аукціонів. Без нововведень іноземні інвестори відмовляються брати участь в приватизації, так як правила гри на цьому ринку поки залишаються неясними», — так глава Фонду державного майна Ігор Білоус пояснив в недавньому інтерв’ю ЗМІ причину перенесення термінів приватизації обленерго.

Нововведення, про які говорить Ігор Олегович, діляться на два простих пункти. Перший — прийняття у другому читанні і в цілому Закону «Про ринок електричної енергії». Другий — введення Нацкомісією з регулювання електроенергетики так званих RAB-тарифів. Обидва кроки реально важливі і реально потрібні.
Згаданий закон дозволить енергетикам відмовитися від послуг державного посередника ДП «Енергоринок» в операціях з торгівлі електроенергією, і тим самим перейти на прямі відносини між собою. А RAB-тарифи — це система стимуляції інвестицій енергокомпаній в свої основні фонди, що дозволяє підвищити їх капіталізацію, а разом з нею — і оціночну вартість перед приватизацією.
Загалом, з мотивацією перенесення продажів держпакетів у чиновників все в порядку. Проблема тільки в тому, що при всій важкий використовуваних аргументів, основна їх частина надумана. Взяти хоча б питання відмови іноземців від участі в конкурсах. Це, м’яко кажучи, не так. Ігор Білоус знає про це краще за інших, адже саме він в минулому році підписав договір про конфіденційність з вісьмома повноцінними заморськими інвесторами. За даними UAprom, серед них — угорська MVM Ztr. і польська Kulczyk Holding S.A.
Навіть якщо іноземні претенденти на українську енергодістрібуцію дійсно вимагають від України законодавчих і нормативних коректив, то посилатися на неготовність Києва виконати ці побажання — все одно що розписатися з власної неспроможності. Просто тому що в волі Києва було створення комфортних умов для інвесторів, але за три роки з моменту перезавантаження центральної влади не було зроблено практично нічого.
Той же багатостраждальний закон «Про ринок електричної енергії» — найкраще підтвердження цього. Восени минулого року парламент зі скрипом прийняв його в першому читанні, а друге відклав на весну 2017 року. Хоча що заважало прийняти цей Закон в стилі «Юрія Луценка»? Навесні минулого року заради його призначення генпрокурором в рекордні терміни було організовано два голосування парламенту, підпису спікера ВР і президента, а також спецвипуск парламентської газети «Голос України» з публікацією відповідного закону, яка його акцептувала.

Відповідь на це питання лежить на поверхні: консервація енергетики в держвласності автоматично тягне за собою консервацію умов її роботи. Як це виглядає зараз? Все просто: шість з шести запланованих до продажу обленерго ( «Запоріжжя-«, «Миколаїв-«, «Тернопіль-«, «Харків-«, «Хмельницьк» і «Черкаси-«) знаходяться в оперативному управлінні команди братів Григорія та Ігоря Суркісів .
Останні відомі своєю причетністю до групи компаній «Енергомережа», яка отримала широку популярність в 2015 році, коли стало відомо про вимивання нею мільярдних сум їх державних дистриб’юторів під приводом врегулювання погашення їх дебіторських боргів. Як повідомляв пресі глава НКРЕКУ Дмитро Вовк, який свого часу не звертав уваги на дії «Енергомережі» його особисто просив Ігор Кононенко.
А це, напевно, можна сприймати як прямий доказ зацікавленості армійського друга президента в нескінченному перенесення приватизаційних термінів, тим самим автоматично лонгіруя період безкоштовної експлуатації державної енергетики. Мінімальний зазор часу для Ігоря Віталійовича вже окреслено: відповідно постановою Кабміну №1057-р від 28 грудня 2016 року, термін продажу держпакетів енергокомпаній продовжений до 30 листопада 2017 року.

Джерело

Поделиться:

FacebookTwitterGoogleVkontaktePocket

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Connect with: