Реформа нафтогазової сфери: На язиці густо, а на ділі пусто

Безсистемність, непослідовність та відсутність “рушійної сили” щодо вирішення проблем галузі – так можна охарактеризувати стан реформи нафтогазового комплексу.
Наскільки ефективно здійснюється реформа нафтогазового комплексу? Збільшення власного видобутку природного газу, мінімізація корупції у сфері видобутку та врешті-решт досягнення енергетичної незалежності декларуються як першочергові пріоритети Уряду та Парламенту.
Проте, нещодавній звіт Енергетичного Співтовариства щодо стану імплементації реформи газового ринку чітко окреслив, що саме сектор видобутку є найменш результативним з точку зору реалізації поставлених завдань. Жодних результативних кроків від декларацій до реальних зрушень так і не було зроблено.
Показовими є результати голосування Верховної Ради України у період з кінця 2016 — початку 2017 року за  ключові законопроекти, які повинні стимулювати розвиток галузі.
Проект Закону №3096, який має на меті лібералізацію та спрощення процедури відведення земель для нафтогазових проектів, посиливши при цьому захист інтересів як землевласників, так і землекористувачів, не був підтриманий.
Проект Закону №4840 про розкриття інформації у видобувних галузях – одне з найдивніших голосувань Парламенту. Народні депутати не проголосували за законопроект, який повинен сприяти прозорості видобувних галузей, встановлюючи правила та штрафи за ненадання звітності та інформації про діяльність видобувних компаній.
Проект Закону №3038 про перерозподіл бюджетних надходжень до місцевих бюджетів хоч і був прийнятий, проте із відтермінуванням вступу в дію з 2018 р., що не дає можливості місцевим громадам отримувати 5 відсотків від сплати рентних платежів ще майже рік.
Серед іншого, не було підтримано поправку до Бюджетного Кодексу про застосування стимулюючої ренти на видобуток газу з новостворених свердловин.
До того ж, вже традиційними проблемами галузі залишаються регулювання видачі спеціальних дозволів,  проведення аукціонів та прозорість цих процесів, про що також зазначено у звіті Енергоспівровариства.
На сьогоднішній день законодавство та існуючі регуляторні акти містять такі великі прогалини, що створюють комфортні умови для непрозорих дій як недобросовісних надрокористувачів, так і несумлінних представників органів державної влади. Разом з тим, для інвесторів, залучення яких ми так прагнемо, дані умови створюють непридатне поле для діяльності.
Американська торговельна палата в Україні (Палата) систематично виступає з ініціативами щодо вдосконалення законодавства з користування надрами, проте не всі рекомендації втілюються у життя, а на заміну вирішеним проблемам, на жаль, приходять інші. Безсистемність, непослідовність та відсутність “рушійної сили” щодо вирішення проблем галузі – так можна охарактеризувати стан реформи цього сектору.
Минулого року на платформі Палати було створено Робочу групу (РГ) для написання нового Кодексу про надра (Кодекс), до якої долучилися представники не тільки нафтогазового сектору, але й видобувники інших корисних копалин.
Розробка Кодексу, як і ті процеси, що згадувались на початку статті, також має довгу і сумну історію. Проект цього документу обговорюється принаймні з 2012 року, і хоча необхідність його створення підтримується усіма державними органами (у тому числі Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною службою геології та надр України), бізнес-асоціаціями та міжнародними донорами, а роботу над Кодексом розпочинали численні групи, створені при державних органах, нового Кодексу досі немає, оскільки цьому процесу завжди бракувало системності та результативності.
При цьому, дуже важливо не просто написати текст Кодексу, беручи за основу напрацювання минулих років, а, по-перше, розробити нову та сучасну концепцію, яка відповідала б як поточним потребам розвитку сфери надрокористування, так і сприяла б її ефективному розвитку. По-друге, досвід РГ Палати з написання Кодексу показав, що для вітчизняних фахівців дуже важко вийти за межі власного уявлення про те, якою має бути нова система користування надрами в Україні (революційно-нова чи косметично-оновлена):   як має відбуватись погодження надання прав користування надрами, підстави передачі прав, якими володіє надрокористувач, строки і види надання надр у користування, земельні аспекти, і т.д.
Саме тому важливо, щоб до написання Концепції Кодексу було залучено міжнародних фахівців із питань надрокористування, які змогли б виступити арбітром у суперечливих  питаннях щодо майбутньої нової системи надрокористування в Україні. Наразі фінансову та інформаційну підтримку для створення цього фундаментального документу готове надати Представництво Європейського Союзу в Україні, і це дає нову надію учасникам ринку, що робота врешті-решт буде завершена.
Серед того, що очікується отримати шляхом прийняття нового Кодексу:

  • Уніфікована, прозора та закріплена на рівні Закону процедура отримання спеці­альних дозволів на користування надрами, яка б звела до мінімуму можливість одержання права надрокористування поза аукціоном, а також чіткі умови припинення прав користування надрами, зокрема закріплення на рівні Закону принципу позбавлення таких прав за рішенням суду;
  • Безумовний перехід на стадію видобування для компаній, які здійснили ге­ологічне вивчення ділянки надр;
  • Прозорі юридич­ні механізми для створення партнерських відносин та залучення інвестицій у сферу надрокористування (наприклад, запрова­дження концепції операторства, створення юридичної бази для договорів про спільну розробку, сервісних договорів, договорів про користування буровими станками, тощо);
  • Більше ліквідності для режиму ліцензування, з дозволом на передачу ліцен­зійних прав зацікавленим інвесторам, передачу у статутний капітал або використання спеціального дозволу для залучення фінансування;
  • Рівні умови для усіх учасників ринку при видачі спеціальних дозволів (усунення преференції для компаній державного сектору);
  • Зменшення бюрократичного та державного тиску на надрокористувача.

Серед необхідних кроків для вирішення зазначених проблем, насправді, потрібно не так багато. У нас є підтримка як від міжнародних партнерів, які готові виділяти кошти на фінансування подібних проектів, так і від провідних асоціацій (серед яких, звичайно, і Палата), що безпосередньо працюють в Україні. Кожен з учасників ринку готовий долучатись до даного процесу та робити свій внесок, допомагаючи органам влади  провести цю важливу реформу. Єдине, що потрібно від Уряду та Парламенту – стати “рушійною силою”  або ж, якщо простіше, лідером цих процесів.

Тетяна Темнюк, менеджер з питань стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні (паливно-енергетичний комплекс)

Поделиться:

FacebookTwitterGoogleVkontaktePocket

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Connect with: